Найперша і найочевидніша причина — це механічні частки. Вода в криницях часто буває «живою», тобто вона постійно контактує з водоносними горизонтами, де є пісок, глина та дрібні камінці. Навіть якщо візуально вода здається прозорою, у ній можуть бути завислі частки розміром 50–100 мікрон. Для форсунки з малим виливом (наприклад, «одинички» або «двійки») цього достатньо, щоб вийти з ладу за кілька годин роботи.
Крім піску, у криницях часто зустрічається іржа від старих труб або частинки бетонних кілець. Коли ви закачуєте воду помпою, підіймається осад із дна. Без багатоступеневої фільтрації ці частки потрапляють у штангу обприскувача. Там вони накопичуються в «мертвих зонах» і при кожному ввімкненні тиску спрямовуються прямо в сіточки розпилювачів. Якщо сітка пошкоджена або має занадто велике вічко, форсунка забивається миттєво.
Вплив солей жорсткості на випадання осаду в робочому розчині
Кринична вода майже завжди жорстка. Вона містить велику кількість іонів кальцію та магнію. Самі по собі ці солі не забивають форсунку відразу, але вони вступають у хімічну реакцію з пестицидами та добривами. Коли ви додаєте в таку воду засоби захисту рослин (особливо сухі гранули або концентрати суспензій), солі жорсткості можуть спровокувати процес коагуляції — утворення пластівців або «сиру».
Ці пластівці забивають не лише форсунки, а й магістральні фільтри обприскувача. Хімічний осад набагато підступніший за пісок, бо він липкий. Він осідає на внутрішніх стінках розпилювача, поступово зменшуючи діаметр отвору. У результаті факел розпилу стає нерівномірним, з’являються «смуги» на полі, а норма виливу падає. Використання кондиціонерів води або пом’якшувачів — це не розкіш, а необхідність при роботі з підземними джерелами.
Органічні домішки та розвиток водоростей у системі обприскувача
Вода з мілких криниць часто містить органіку: бактерії, мікроскопічні водорості та спори грибів. Якщо таку воду залишити в баку обприскувача на ніч, особливо в теплу погоду, починається процес «цвітіння». Органічний наліт утворює слиз, який дуже важко вимити звичайною водою. Цей слиз забиває щілини розпилювачів так само ефективно, як і тверде сміття.
До того ж органічні рештки можуть служити клеєм для пилу та залишків хімікатів від попередніх обробок. Утворюється стійка пробка, яку не завжди вдається прочистити навіть стисненим повітрям. Тому важливо не лише фільтрувати воду при заправці, а й регулярно промивати всю систему спеціальними детоксикантами та промивними рідинами після закінчення робочої зміни.
Читайте також: Як не помилитися при виборі саджанця горіха сорту Придністровський
Проблема розчиненого заліза та його окислення в баку
У багатьох регіонах вода зі свердловин та криниць перенасичена розчиненим двовалентним залізом. Коли така вода потрапляє в бак і контактує з киснем, залізо окислюється, перетворюючись на тривалентне (звичайну іржу). Ви могли помічати, що спочатку прозора вода через годину стає рудою — це і є той самий процес.
Ці дрібні пластівці іржі мають абразивні властивості. Вони не просто забивають отвір форсунки, а поступово «вигризають» матеріал розпилювача. Якщо ви використовуєте пластикові або полімерні форсунки, вода з високим вмістом заліза швидко приведе до збільшення діаметра сопла, і ви почнете перевищувати норму виливу, самі того не помічаючи. Найкращий захист тут — попереднє відстоювання води в резервуарах перед заправкою в обприскувач.
Як правильно організувати фільтрацію води з криниці
Щоб забути про постійні зупинки в полі, потрібно впровадити трирівневу систему захисту. Перший рівень — на забірному шлангу помпи (груба сітка для відсікання великого сміття). Другий рівень — основний фільтр на самому обприскувачі. Важливо, щоб вічко цього фільтра було дрібнішим, ніж отвір у ваших форсунках. Наприклад, якщо ви працюєте «двійками», сітка фільтра має бути мінімум 80 або 100 Mesh.
Третій рівень — індивідуальні сіточки безпосередньо в кожному розпилювачі. Багато хто їх виймає, щоб «краще дуло», але це велика помилка. Саме ці маленькі фільтри є останнім бастіоном, який рятує дорогу форсунку від випадкової смітинки, що відвалилася від стінки шланга всередині системи. Також не забувайте про якість самих сіток: вони мають бути з нержавіючої сталі або якісного нейлону, щоб не додавати своїх часток у розчин.
