Ухвалення за основу законопроєкту №15150 ознаменувало перехід від застарілих радянських залишків у праві до сучасної європейської моделі. Ключова мета реформи — захистити власність, у часи, коли мільйони власників майна та їхніх спадкоємців розділені кордонами. Оновлений Цивільний кодекс тепер чітко регулює не лише фізичні об’єкти. А й цифрові активи та право на відшкодування збитків, завданих агресором, що автоматично включається до спадкової маси.
Шість черг спадкування: хто має пріоритет
Закон зберігає систему шести черг, але робить процедуру їх застосування більш гнучкою в умовах воєнного стану та тривалої еміграції:
1. Перша черга: Діти, подружжя та батьки спадкодавця.
2. Друга черга: Рідні брати, сестри, бабусі та дідусі.
3. Третя черга: Рідні дядько та тітка.
4. Четверта черга: Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю (понад 5 років). Це критична категорія для тих, хто роками опікувався літніми людьми, поки офіційні родичі були за кордоном.
5. П’ята черга: Інші родичі до шостого ступеня споріднення.
6. Шоста черга: Утриманці, які не були членами сім’ї.
Життєвий біль: Спадкування в умовах вимушеної міграції
Найбільшою проблемою 2026 року стала ситуація, коли спадкоємці перебувають за межами України. Законопроєкт №15150 пропонує рішення, але водночас висуває суворі вимоги:
• Дистанційне прийняття: Подати заяву про прийняття спадщини тепер можна через консульські установи або за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) через державні цифрові сервіси. Однак, «забути» про майно на роки більше не вийде — термін у 6 місяців залишається непохитним, і його пропуск без поважних причин веде до втрати прав.
• Інститут управителя майна: Це справжній порятунок для родин у Польщі, Німеччині чи Чехії. Якщо в Україні залишилася квартира, агробізнес чи техніка, що потребує догляду, нотаріус за місцем відкриття спадщини зобов’язаний призначити управителя. Це особа (або спеціалізована компанія), яка легально оплачує комунальні послуги, підтримує стан майна або забезпечує роботу підприємства до моменту, поки спадкоємець не вступить у права.
Гармонізація з ЄС: До чого готуватися українцям
Законопроєкт №15150 — це крок до впровадження Європейського сертифіката спадкування. У країнах ЄС право власності є недоторканним, але процедури часто складніші за українські.
• Спрощення для діаспори: Синхронізація реєстрів дозволить українським нотаріусам швидше перевіряти факти смерті або наявність заповітів, складених у країнах ЄС.
• Соціальний аспект: Європейське право більше орієнтоване на фактичну підтримку спадкодавця. Якщо ви перебували в Європі та фінансово забезпечували лікування батьків в Україні (надсилали кошти, наймали доглядальницю), законопроєкт №15150 дає більше інструментів для захисту вашого права у суперечках із родичами, які «з’явилися» лише в день відкриття спадщини.
Управління активами: Технічна сторона 2026 року
Згідно з новими нормами, договір на управління спадщиною стає обов’язковим для об’єктів, що мають «високий ризик знецінення». Це стосується не лише нерухомості. А й складних технічних засобів (тракторів, комбайнів) та тваринницьких комплексів. Управитель не стає власником, але несе повну матеріальну відповідальність перед спадкоємцями. Така модель мінімізує випадки, коли за пів року очікування бізнес розкрадається, а нерухомість занепадає.
Читайте також: Перевірка лічильників газу та води у 2026 році: нові правила, штрафи та захист від шахраїв
Висновок
Рекодифікація через законопроєкт №15150 змушує нас по-іншому поглянути на родинні зв’язки та власність. Для тих, хто за кордоном, це шанс зберегти коріння та активи в Україні через цивілізовані цифрові та юридичні механізми. Головне — пам’ятати, що право на спадщину у 2026 році вимагає активної позиції, навіть якщо вас розділяють тисячі кілометрів.
