Писанки, які виготовляє Олеся Цимбор, залюбки купують аби відвезти в інші країни або й континенти в якості оригінального подарунка з України.
- – Свого часу писанки воском розписувала моя матуся, – розповідає знана майстриня з міста Красне Львівської області. – Затамувавши подих, спостерігала як на яйцях з’являлися геометричні фігури, квіти, птахи. Кожен регіон України має свої традиції розпису. Приміром, лемки традиційно віддають перевагу одно або двоколірним писанкам зображуючи сонце, хрести, ружі, зорі. На писанках Бойківщини – спіральки, криві лінії які асоціювалися з лініями життя. Темні кольори писанок Гуцульщини символізували землю, червоний – життя, білий – набожне життя, жовтий – добробут, а зелений – радість. До речі, саме ці писанки багаті на рослині та тваринні мотиви: зображення оленів, птахів, баранців, коней, колосся, квітів. Тут багато і геометричних фігур – хрест, коло, трикутники тощо. Багаті на різнобарв’я писанки Космача – на них зображують хатинки, ліс, тварини, риби, метелики, квіти і – церкви та Боже око.
На Сході України майстри зображують на писанках дубове листя з жолудями, квіти. Писанки Півночі багаті на жовтий, зелений та червоний кольори. На окремі частини ділять писанки на Поліссі розфарбовуючи їх різними кольорами і малюючи на них геометричні фігури. Тим часом на писанках Покуття зазвичай рослинні мотиви на жовтому, червоному, коричневому або синьому фоні. На Полтавщині, як і на Київщині, часто зображують людей і тварин. А ось на Поділлі зазвичай використовують чорний, фіолетовий, коричневий кольори, які символізують родючість, розквіт тваринництва та птахівництва. Візерунки – зорі, місяць, вишні малюють білим кольором. Писанки цього краю відомі й тим, що на них малюють ті символи, які притаманні заняттю тієї чи іншої людини. Приміром, на писанках для пасічника зображують бджіл та вулики, для затятого рибака – рибу, для тих, хто працює на землі – колоски. Схід сонця, як зародження нового життя малюють на Черкащині та Вінниччині.
Читайте також: Світязькі пончики: як приготувати
- – На дві рівні частини їх ділять на Сумщині і на кожну з них наносять одинакові рослинні мотиви – кетяги калини, гілочки, квіти, листочки, троянди, – каже пані Олеся. – З часом я навчилась розписувати писанки, вивчила традиції розпису кожного регіону. Вмію виготовляти і дряпанки. А останнім часом з’явилися яйця з пінопласту, нові матеріали і це відкрило широкі горизонти для роботи. Тож нині я працюю в різних техніках – як традиційних так і нових. Приміром, люблю формувати деталі з холодного фарфору та гіпсу, розфарбовувати яйця акриловими фарбами. Окрім цього в якості прикрас використовую ґудзики, нитки, стрази, красиві камінці тощо. Людям подобаються як писанки як маленьких, так і велетенських розмірів. Щоправда, на презенти просять виготовити таких розмірів, які зустрічаються в природі. Часто замовляють і писанки заввишки 20 см. Багато прикрашені, яскраві, красиві – ці писанки стають окрасою святкового столу.
